Бавитись і балуватись
Бавитись і балуватись
Напишіть, будьте ласкаві, чи правильно я кажу дитині "Йди бався, йди бавитись" і як правильно українською таке - "балуватись", "не балуйся"?
Дякую.
Дякую.
Re: Бавитись і балуватись
Sita писав:Чи правильно я кажу дитині "Йди бався, йди бавитись"?
Так.
БАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. бавляться; недок.
1. чим, з ким і без додатка. Забавлятися, гратися. Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); Ось уже недалеко знайомий будинок, де ..зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 55); *Образно. Пустотливий вітрець з Дніпра бавився дідовою бородою (Олесь Донченко, VI, 1957, 60);
// Весело проводити час; розважатися. Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на думку, то бавився усякими малюнками (Панас Мирний, V, 1955, 310); Кавалери крутилися, бавилися, але ні один не освідчився (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 91).
2. Грати в яку-небудь гру. В коника бавиться [Володя], за мотузочку мене прив'яже і цьвохкає батіжком (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 385); Нперен. Займатися чим-небудь несерйозно. Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37).
3. діал. Баритися, гаятися. Ой їдь, милий, та не бався (Павло Чубинський, V, 1874, 12); — Не бався ж довго,— мовила мати услід [синові] (Леся Українка, III, 1952, 563).
Sita писав:Як правильно українською таке - "балуватись", "не балуйся"?
Можна й так. Але краще - "не пустуй".
-
- Повідомлень: 168
- З нами з: 19 листопада 2010, 12:19
Правильний писав:"балуватись", "не балуйся" - це слова-покручі (у світлі відомої політики зближення двох мов - привнесені російські слова з вимовою за правилами ураїнської)
Ви володієте українською мовою краще за Лесю Українку та Панаса Мирного?
БАЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. з ким і без додатка. Пустувати, гратися. Євця.. сьогодні ранком прийшла до мене, як я ще лежала, і ми з нею довго балувались (Леся Українка, V, 1956, 300); Після цього ті учні, які найбільше кричать та балуються на перервах, зажурились (Олесь Донченко, V, 1957, 165);
// Поводитися грайливо (про тварин).— Ну ти! не балуйсь! — ласкаво сказав Котовський до коня (Павло Тичина, І, 1957, 267).
2. чим, на чому, розм. Займатися чим-небудь для розваги.— Сам балуюся дробовичком (Олесь Донченко, III, 1956, 126); — Як же його грати, коли я зроду ні на чому не грав? На бубоні колись молодим балувався (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 27).
Академічний тлумачний словник.
Балуватись почала уже Химка... пора, пора з рук спустити...
Дома балуватись буде, а до свого ремества привчати — ще рано.
Панас Мирний.
-
- Повідомлень: 168
- З нами з: 19 листопада 2010, 12:19
-
- Повідомлень: 46
- З нами з: 12 липня 2012, 21:50
- Звідки: Київ
Повернутись до “Українська мова”
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 230 гостей